“Смерть вояка”
Italian folk song, Canzone popolare italiana
Сеї ночі в дві години
Я почула плач великий,
Се був плач Павла Гулельмо.
Бравий той Павло Гулельмо,
Тяжко ранений у битві,
Промовля до своїх друзів:
“Ой, прошу вас, браття й друзі,
Ой прошу вас та благаю,
Викопліть мені могилу,
Так широку, як глибоку!
“На вершку ж могили тої
Проробіть мале віконце,
У яке б покласти можна
Все моє вояцьке вбрання.
“А в ногах могили тої
Ви повісьте мою зброю!
Потім напишіть листочок,
Дайте вістку моїй ненці.
“Нехай ненька добре дбає,
Своїх волосків нитками
Хай мені сорочку вшиє,
Кров’ю з кінців своїх пальців
Хай її вона гаптує,
“А з очей своїх сльозами
Її випере начисто,
А огнем свойого серця
Хай потім її осушить
І пришле її до мене
Вітром свойого зітхання.
“Напишіть і моїй милій,
Хай миленька добре дбає,
Вишиє мені хустину
Кров’ю з кінців своїх пальців.
“А як замуж ще не вийшла,
Їй перекажіть від мене,
Хай на мене не чекає,
Собі мужа вибирає!
“А як буде йти до шлюбу,
Хай на площу озирнеться,
Там побачить моїх друзів,
Що муштруються рядами.
“І туди на мою пам’ять
Хай пішле одно зітхання,
І піде воно по церкві
Тихим гомоном до бога”.
